КЛАСНИЙ КЕРІВНИК

ТЕМА. Україна – моя молитва

      (до дня соборності України)

МЕТА: розкрити важливу сторінку в історії України – возз’єднання її в єдину,

соборну державу;вшанувати день пробудження національної гідності

за те, що ми діти великого єдиного українського народу.

                                    Ніхто нам не збудує державу, коли ми самі її не збудуємо, і ніхто з нас  не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути.

                                                                                     (В.Липинський)

Декламується поезія В. Сосюри «Любіть Україну» під демонстрацію відеофільму «Моя країна- України».

  

Читець 1:

Любіть Україну, як сонце, любіть,

                   як вітер, і трави, і води,

                   в годину щасливу і в радості мить,

                   любіть у годину негоди!..

                                      Любіть Україну у сні й наяву,

                                      вишневу свою Україну,

                                      красу її, вічно живу і нову,

                                      і мову її солов’їну.

                   Між братніх народів, мов садом рясним,

                   сіяє вона над віками…

                   Любіть Україну всім серцем своїм

                   і всіми своїми ділами!..

                                     

Читець 2:

Для нас вона в світі єдина, одна,

                                      в просторів солодкому чарі…

                                      Вона у зірках і у вербах вона,

                                      і в кожному серця ударі…

                   У квітці, в пташині, в електровогнях,

                   у пісні у кожній, у думі,

                   в дитячій усмішці, в дівочих очах,

                   і в стягів багряному шумі…

                                      Як та купина, що горить – не згора,

                                      живе у стежках, у дібровах,

                                      у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,

                                      і в хмарах отих пурпурових.

Читець 3:

                   В грому канонад, що розвіяли в прах

                   чужинці в зелених мундирах,

                   в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях

                   до весен і світлих, і щирих…

                                      Юначе! Хай буде для неї твій сміх,

                                      і сльози, і все до загину…

                                      Не можна любити народів других,

                                      коли ти не любиш Вкраїну!..

                   Любіть у коханні, в труді, у бою,

                   як пісню, що лине зорею…

                   Всім серцем любіть Україну свою, -

                   і вічні ми будемо з нею!

Ведучий:

Україна –  рідний край, земля з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, працелюбними, мудрими й талановитими людьми.

Ведуча:

Ми горді зватися українцями. Поклик рідної землі завжди відчували наші прадіди й діди, ті, хто живе в Україні та кого доля закинула на чужину. І де б не був українець, захвилюється аж до сліз, почувши рідне слово.

Ведуча:

Україна... Її майбутнє в руках молоді. Від нас залежить, якою буде наша держава! А держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою,  щасливою.

ВЕДУЧИЙ 1. Моя Україна - зоря світанкова,

                      Пшеничні лани, голубі небеса,

Її солов’їна калинова мова

Світиться, наче на сонці роса.

О рідна матусю, за правду і волю

Справіку моляться твої вуста.

Моя Україна народжена з болю,

Любові та віри в Ісуса Христа.

                        (З. Филипчук)

ПІСНЯ. М. Поплавський «Україна»

ВЕДУЧИЙ 2. Ні, немає на світі кращого неба, ніж небо України! Воно

благословляє свою Україну, береже у  віках її материнську любов, тому його ніколи не відділити від рідної матінки-землі.

І читець. Нам дух волелюбний від скіфів дістався,

                Широка душа – від безмежжя степів.

                Хто серцем тебе, Придніпров’я, торкався,

                Той душу твою осягнути зумів

2 читець. Це тут України моєї початок,

                  Де волю плекали твої козаки.

                  Про тебе сьогодні ми будем співати

                  І славу твою пронесем крізь віки!

ВЕДУЧИЙ 3. 22 січня 1919 року відбулася знаменна подія в історії

    українського народу – об єднання двох суверенних українських держав – Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки в одну самостійну соборну державу. Непростим був шлях до об’єднання.

ВЕДУЧИЙ 1. Кінець другого десятиліття ХХ ст. приніс українському

 народу здійснення заповітної мрії – Незалежність, за яку гинули в нерівному бою, конали на полях, за яку зійшли на Голгофу найславніші мужі України : Б.Хмельницький, І.Мазепа, Т.Шевченко, І.Франко.

ВЕДУЧИЙ 2. Не витримавши всенародного спротиву повалилася

ненависна Російська імперія, десятки поневолених народів уперше за сотні літ одержали можливість для вільного, всебічного, повнокровного розвитку.

7 листопада 1917 року своїм ІІІ Універсалом Український парламент Центральної Ради проголосив: «Віднині Україна стане Українською Народною Республікою.»

УЧЕНИЦЯ. Ой, що в Софійському заграли дзвони, затремтіли.

Не білі голуби-янголи у небі пролетіли.

Ой там збиралися під прапори,

Під сонячні ще й сині.

Віднині не буде більше пана у вільній Україні!

Довго, довго зяяла пустиня

Та весна взяла свої права,

Там розквітла квітка жовто-синя

І сказала людям: «Я жива!»

ВЕДУЧИЙ 3. УНР стає самостійною, незалежною, вільною,     суверенною державою українського народу внаслідок подальшого прийняття Центральною Радою 4 Універсалу.

ВЕДУЧИЙ 1. Слідом за посестрою Наддніпрянщиною пішла і Західна

Україна після розпаду Австро-Угорської імперії. 18 жовтня 1918р.у Львові було засновано Українську Національну  Раду та ухвалено резолюцію про створення незалежної української держави – Західноукраїнської Народної Республіки.

А в ніч на 1 листопада збройні сили Національної Ради зайняли Львів,  а пізніше – всю територію Східної Галичини. 13 листопада 1918р. було проголошено ЗУНР.

ВЕДУЧИЙ 2. Листопадовий переворот у Львові здійснили 1410

Стрільців на чолі з Дмитром Вітовським.

УЧЕНИЦЯ.  Так гордо, так пишно рядом виступають,

  Чола їх завзяті скрасили вінці,

Як орли до сонця свій зір направляють –

Це наші коханні січові стрільці.

УЧЕНЬ. Від Чорного моря до синіх Карпат

Одна не розділена родина, -

Без панства, без рабства,

Насильства і зрад –

Одна самостійна Вкраїна!

УЧЕНИЦЯ.  І прийшов незабаром цей день в історії України.22 січня

                       1919р. на Софійському майдані Києва було проголошено

                       Акт злуки УНР і ЗУНР.

ВЧИТЕЛЬ. Сьогодні 22 січня, річниця проголошення Акту Злуки ЗУНР

                   І УНР.

ЗВЕРНЕННЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ  від 22 січня 1919р.(відеофільм)
 

Іменем Української Народної Республіки Директорія оповіщає народ український про велику подію в історії нашої землі української.

 3-го січня 1919р. в м. Станіславові Українська Національна Рада Західноукраїнської Народної Республіки, як виразник волі українців колишньої  Австро – Угорської імперії і як найвищий їхній законодавчий чинник, торжественно проголосила злуку Західної Української Народної Республіки в одноцільну, суверенну Народну Республіку.

    Вітаючи з великою радістю цей історичний крок західних братів наших, Директорія УНР ухвалила тую злуку прийняти і здійснити на умовах, які зазначені в постанові Західної Української Народної Республіки від 3-го січня 1919року.

    Однині народ Український, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднаними дружніми зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну, самостійну Державу Українську на благо всього її трудового люду.

                                                   22 СІЧНЯ 1919р.

ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ: Володимир Винниченко

ЧЛЕНИ : Симон Петлюра, Андрій Макаренко, Федір Швець,

                 Панас Андріївський.

УЧЕНЬ. Віднині на всіх землях України, розділених віками Галичині,         Буковині, Закарпатській Русі і Наддніпрянській Україні – буде одна велика Україна. Мрії, для яких найкращі сили України жили і вмирали, стали дійсністю. Віднині буде одна, самостійна Українська Народна Республіка.

УЧЕНИЦЯ. 22.01.1919р. починається наша єдність. Витерти її з

пам’яті вже не могли події наступних місяців, років, десятиліть. Тому що народ, який хоч раз в історії скуштував своєї державності, непідлеглості, не забуде смак волі і буде знову і знову прагнути до неї.

Учень. Велична і свята, моя ти Україно,

             лише тобі карать нас і судить

             Нам берегти тебе, Соборну і єдину

             І нам твою історію творить!

Учень. Рідна матір, Україно!

             Подивись, твої сини

             Вже колосяться лани.

              Ті, із кого кепкували,

              Насміхалися,як могли,

              Знов народом гордим стали,

              більш вони вже не хохли,

               Не лакузи, не примари,

               А герої та борці.

Учень. Маєм сонце, маєм море,

             Маєм Київ і Дніпро,

              Маєм землю неозору,

              На якій росте добро.

              Синьо-жовтий прапор маєм

              Й Володимирський тризуб,

              Дон і Сян їх обіймають.

              Ми – народ – великолюб.

Учень. Понад 500 років розчахували предковічне дерево нашого народу. Розділяли нас на козаків і гречкосіїв, на православних і уніатів, на правобережних і лівобережних, на східних і західних, на страхітливих бендерівців і  червоних «совєтів», на капосних екстремістів і слухняних обивателів.

Учениця. І треба визнати-дуже крислате наше дерево, дуже ми вже різні, але  в тій різності наше багатство, наша привабливість для світу, різні-значить неповторні, самобутні, нескорені.

Живи, Україно. Живи для краси,

І сили, і слави, і волі.

Шуми, Україно, як рідні ліси,

Як вітер в широкому полі.

ВЕДУЧИЙ 3. Та не витримали сусіди спокуси, і потяглися загребущі

                       руки до українського плодоносного гілля.

                       6 грудня 1917р. Раднарком Росії без вагомого на те

                       приводу оголосив війну УНР.

УЧЕНИЦЯ.  Де ж та воля? Де вона?

  Чому УНР вона обмина?

Чому в зажурі наш народ?

Чому чорніє наш Дніпро?

Чому козацький славний рід

Торує шлях до щастя вбрід?

Учень.         Чому синьо-жовте знамено –

Як не засіяне зерно?

Чому правлять бал більшовики?

Чому Україну на шматки шматують люди?

Як нам бути

Учениця. Відродилася Українська держава і знову згасла. Україну

завоювали більшовики. Встановилась радянська влада, яка

зламала і безжально скалічила мільйони людських життів

Сьогодні, звичайно Україна вільна і незалежна.

          Бесіда

1.     Яким я бачу завтрашній день України?

2.     Подумайте, а чим дорога вам рідна земля?

3.     А чим ви б могли прислужитись рідній країні?

4.     Яким ви бачите майбутнє України?

5.     Яким чином ви свою долю пов’язуєте з долею України?

6.     Давайте помріємо, якою ви б хотіли бачити рідну державу? А що для цього можете зробити ви зараз?

Учень. Україна… в одному цьому слові бринить музика смутку і жалю.

Україна - країна трагедій і краси, країна, де найбільше люблять волю. Україна – це земля, де ми народилися і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки. Усім нам має бути люба й дорога наша мати – Україна.

Учень.Хай собори на руїні

             Стануть там, де ти прорік.

Незалежній Україні –

(Діти в залі разом з ведучими)

Разом – Слава нині і повік!

1.Я співаю про тебе, прекрасна країно

Де хлібами духмяними вкриті поля

І про шлях твій до волі, моя Україно

Незалежна та славна слов’янська земля!

1. Скільки світлих доріг

Ти для мене відкрила

До високих зірок у широкі поля

У мені твоя кров,

У мені твоя сила

Найдорожча з усіх,

Рідна земле моя!

3. Рідна земле моя,

Я листок твій зелений,

Пісня в шелесті трав,

Промінь сонця в росі,

Я з грудей твоїх п’ю,

Україно, натхнення,

Я спішу до землі.

Учениця. Україно, ти для мене диво.

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо,горда і вродлива,

З тебе дивуватися повіку

Учениця. Я україночка від роду,

Землі цієї я краплинка,

Я – доля рідного народу,

Його дитина – українка.

2. Хай сонце сяє в нашій пісні

І світом котиться луна.

Ми в чомусь, може, трохи різні,

Та Україна в нас одна.

Пісня «Я – українка.»

Учениця. Ні, немає на світі кращого неба, ніж небо України. Високе,

мов наш дух, воно благословляє свою Україну, береже у віках

її материнську любов, тому його ніколи не відділити від

рідної матінки-землі.

Учень. Подивимося на своє небо і думкою, як у тій чудовій пісні,

полинемо аж до сонця і зірок й глянемо на трепетну Землю,

і тоді відкривається нам на зелено-голубому лику планети,

край, що нагадує собою серце ,- Україна. Ні, як немає кращого

неба, ніж небо України, так і немає кращої землі, ніж наша

Україна.

Вчитель. Отже, сьогодні ми спробували розкрити ще одну важливу сторінку

в історії України – возз’єднання її в єдину, соборну державу, і вшану-

вати день пробудження національної гідності і гордості за те, що ми –

українці, що саме нам будувати її майбутнє!

Пісня «Ти будеш жити, Україно»